середа, 10 жовтня 2018 р.

Гордість футболу Бородянщини



Сьогодні свій пам’ятний ювілей відзначає Віктор Аркадійович Юрченко – знаний у районі футболіст і наставник спортивної молоді. Футболом захоплювався ще його батько, Аркадій Григорович, котрий, працюючи на Бабинецькому склозаводі, водночас грав у заводській футбольній команді. Сам Вітя Юрченко розпочав футбольну кар’єру ще школярем граючи за збірну Київщини, а в 17-річному віці він з’явився у складі тогочасного флагмана Бородянського футболу – пісківського «Рубіна». Того ж 1980
року юний захисник став гравцем бородянського «Машинобудівника», якому залишився вірним більш як чверть століття.
Саме з цією командою у нього були тріумфи в багатьох турнірах: Віктор Юрченко не раз ставав чемпіоном області, кілька разів здобував Кубок регіону з «Машинобудівником», а з «Системою Борекс» вийшли на професійний рівень. Найвищим же їхнім досягненням стало здобуття Кубка України серед аматорів 1986 року.
Жодного сезону Віктор Юрченко не завершив без забитих голів, багато з яких були вирішальними, а то й доленосними, такими, як з бердичівською «Зіркою» у фіналі Кубка України у 1986 році та на НСК «Олімпійському» у 1992 році під час чемпіонату України серед колективів фізкультури, коли наш земляк забив гол самому Шовковському.
Віктор Аркадійович під час своєї футбольної кар’єри співпрацював з такими професіоналами своєї справи, як В.С.Жилін, В.О.Пилипенко, О.О.Томах, Ю.Г.Школьников.
Батьковою стежкою пішли і сини В.А.Юрченка – Михайло та Дмитро. Михайло Юрченко теж зарекомендував себе, як талановитий футболіст, завдяки чому вже виступав і за Охтирку, і за Білу Церкву, і за Бурштин. Продовжити улюблену справу йому не дозволили серйозні травми, яких, до речі, зазнав і молодший брат – Дмитро.
Тож сьогодні Дмитро Юрченко працює директором Пісківської ДЮСШ, а Михайло Юрченко і їхній батько, Віктор Аркадійович, працюють тренерами цієї ж ДЮСШ.
Ювіляр вдячний своїй долі за те, що зміг все життя займатися улюбленою справою, перетинатися з багатьма непересічними людьми, а також за те, що має хорошу сім’ю, яка завжди розуміла і підтримувала його.
Однодумцями і союзниками стали добре виховані сини, надійною опорою завжди йому була чудова дружина Наталя Миколаївна, котра ніколи не нарікала на футбольне, схоже на військове, життя, а ділила на двох всі чоловікові труднощі.
Мають Юрченки вже й невісток, і онуків, мають хороших друзів, які у знаменний день щиро привітають ювіляра.
Приєднуємось до цього і ми, журналісти. З роси і води вам, Вікторе Аркадійовичу!
Газета "Вперед"

Немає коментарів:

Дописати коментар