Сьогодні на Київщині зіграли півфінальний матч Кубка області, який 1986 року зірвала Чорнобильська катастрофа.
Від самого ранку на стадіоні СФК «Борекс» гамірно й людно – зустрічаються ветерани футболу, чимало з яких не бачилися багато років. Їх зібрала разом цікава ініціатива Віталія Пилипенка – він запропонував у день 30-річчя аварії на ЧАЕС віддати шану подіям гарячої весни 86-го, яка зачепила усі сторони життя наших людей, і в тому числі – футбол.
Річ у тому, що наприкінці квітня 1986 року бородянський «Машинобудівник» та прип’ятський «Будівельник» мали зустрітися у півфіналі Кубка Київської області з футболу. Однак коли наші футболісти уже збиралися їхати в гості до атомобудівельників, прямо на поле, де вони тренувалися, спустився вертоліт, і дозиметрист, почувши, що бородянці готуються виїжджати у Прип’ять, відповів: «Хлопці, вам уже туди не треба…».
У підсумку бородянська команда так і не зіграла з прип’ятською й пройшла у фінал Кубка Київщини «поза конкурсом», там обігравши за сумою двох матчів баришівську «Блискавку» – 2:0, 1:2. Той 1986 рік взагалі виявився зоряним для нашого «Машинобудівника» – до Кубку Київщини він додав бронзові медалі чемпіонату області, а також став першим представником столичного регіону, який виграв Кубок УРСР. А ось прип’ятський «Будівельник» надалі перебазувався у Вишгород, а домашні матчі грав у Славутичі. Його гравці стали ліквідаторами, поплатившись здоров’ям за протистояння з «не мирним» атомом…
І ось 30 років потому засновник «Машинобудівника» Віталій Пилипенко зібрав разом бородянців та прип’ятців, котрі мали зіграти матч-реквієм, щоб віддати шану героям буремного квітня 1986-го та закрити борг перед історією у вигляді незіграного матчу.
Перед присутніми виступили господар стадіону – президент концерну «Борекс», заслужений тренер України Віталій Пилипенко, а також керівники району – голова Бородянської райдержадміністрації Олександр Янковий та голова Бородянської райради Георгій Єрко, представник обласної влади – депутат облради, помічник-консультант нардепа Ярослава Москаленка – Галина Єрко, а ще – гість зі столиці, віце-президент ФФУ Василь Орлецький.
Матчу ветеранів передувала символічна показова зустріч юних районних футболістів, котрі отримали від районної влади подарунок – м’ячі. А після цього арбітр матчу, перший заступник голови КОФФ Олександр Тютюн (у минулому – рефері міжнародного рівня, який судив навіть збірні) за допомоги Олександра Романькова та Петра Саханди викликав на поле «Машинобудівник» та «Будівельник». Як відзначили після матчу присутні фахівці футболу, вони навіть не очікували, що ветерани у віці 50-60 років видадуть настільки інтенсивну, напружену гру.
На голи Володимира Шоми та Олександра Мироненка у другому таймі прип’ятці відповіли відразу двома – вони в активі Валентина Литвина. Після рахунку 2:2 в основний час пробивали післяматчеві пенальті. З рахунком 5:3 виграли бородянці – як зазначали вони жартома, підтвердивши не випадковість свого тріумфу 30-річної давнини. Однак на полі перемогла дружба, й учасники поєдинку на повному серйозі пропонували за рік зустрітися у Славутичі, а то й у Прип’яті…
Ми ж наведемо склад господарів: Юрій Черпак, Олександр та Костянтин Мироненки, Віктор Юрченко, Володимир Шома, Іван Іваненко, Сергій Дзюба, Анатолій Демченко, Віталій Пилипенко, Василь Остринський, Геннадій Каплунов, Ігор Домченко, Андрій Бондар, Олександр Марцун.
Після матчу Василь Орлецький, Георгій Єрко та його заступник Олексій Черкашин, Олександр Тютюн та Валерій Валерко вручали ветеранам футболу почесні грамоти й відзнаки. Однак найголовнішою радістю для них було те, що вони зустрілися на футбольному полі через багато десятиліть і змогли відіграти той матч, який історія відклала аж до нинішніх часів.
Немає коментарів:
Дописати коментар