Олександр Кириленко. Життя присвятив майбутньому футболу

 

Перший тренер у футболі – одна з найголовніших фігур. Від нього залежить не лише майстерність майбутнього футболіста, а й формування його особистості, переконань, відданості та ставлення до спорту. Багато юних і досвідчених уже гравців пригадують зі словами вдячності Олександра Васильовича Кириленка. Наш ювіляр, який в останній день березня відзначав своє 50-річчя, заслужив повагу своєю багаторічною роботою з дитячо-юнацькими командами. І успіх його роботи вимірюється не лише численними кубками та медалями, а й тим, що виховав О.В.Кириленко багато хороших футболістів і людей.

31 березня 2021 року.

Як могло бути інакше, якщо його батько був футболістом? Та ще й яким! «Василь Кириленко – це був чудовий гравець, – пригадує володар Кубка УРСР Іван Іваненко, який застав Кириленка-старшого на футбольному полі. – Завжди з піднятою головою, чудове бачення поля, висока культура пасу та ігровий інтелект. Василь Кириленко – це був провідний півзахисник свого часу».

Син Василя Кириленка також перейняв від батька любов до футболу. Разом із групою найкращих вихованців бородянського футболу 1971-72 р.н. – Барановським, Бондарем, Гаращенком – Олександр Кириленко займався в Анатолія Демченка, провідного футболіста та тренера нашого району в 70-80-х роках, з яким пізніше багато-багато років відпрацював у ДЮСШ «Колос» і районному спортклубі.

Як футболіста, Сашка Кириленка вирізняла швидкість, спритність, невтомність на полі. Кажуть, як фланговий півзахисник, він відпрацьовував на краю поля за двох – від першої хвилини матчу й до останньої. Був командним гравцем – чітко виконував тренерські установки й не підводив товаришів. Ці якості Олександр Васильович прививає зараз і своїм вихованцям – юним футболістам.

Цікава сторінка в житті Олександра Кириленка – разом із друзями вони грали в унікальній команді «Скорпіонс», яку молодий тренер і менеджер Андрій Бондар зібрав у столиці зі студентів-іноземців київських вузів. Навіть центральна преса на початку 90-х писала про ту футбольну команду – то була велика екзотика. Громадяни іноземних країн – африканці, араби, представники інших народностей – грали за «Скорпіонс», а допомагали їм наші футболісти й тренери. Коли Кириленко виходив на футбольний газон разом із іноземними одноклубниками, на трибунах лунали оплески, а диктори говорили: «На полі – Кириліні!» Наш ювіляр не поступався «легіонерам» у швидкості та яскравості гри.

Проте вабила О.В.Кириленка й інша сторона футболу – ще граючи, він почав переймати безцінний досвід у своїх учителів у футболі, тренерів і одноклубників. І досить рано сам почав працювати тренером. У районному спортклубі, ДЮСШ «Колос» і Немішаївській ЗОШ №2, де він обійняв посаду вчителя фізичної культури, Олександр Васильович займався з десятками, сотнями юних футболістів. Багато з них здобували індивідуальне визнання на всеукраїнських турнірах. Зокрема, на фестивалі сільського футболу ДСТ «Колос», який багато років відбувався в Скадовську, тренерський тандем Демченка та Кириленка задіяв цілу плеяду наших талантів. Дехто з них доріс до юнацького складу «Динамо», клубів Професіональної футбольної ліги…

Віктор Юрченко, з яким О.В.Кириленко разом працював у Пісківській ДЮСШ, виділяє такі головні риси свого колеги: «Олександр Васильович – працелюбний фахівець. Віддано любить футбол. Пройшов чудову школу – Анатолій Демченко та Віктор Жилін, ось які тренери зустрічалися йому на його шляху. Мені дуже приємно, що під час нашої спільної роботи він по-новому розкрився як тренер. У нашої пісківської команди «Рубін» були значні успіхи на юнацькому рівні. Команди всіх вікових категорій грали на область і ДЮФЛ України. Починали з малого: спершу досягнення були скромними, потім освоїлися, і в підсумку на такому високому всеукраїнському рівні, як першість ДЮФЛУ, наш «Рубін» був у трійці в своїй зоні! Так поступово й зростали наші юні футболісти. І О.В.Кириленко за цей час проявив себе як думаючий, креативний дитячий тренер».

Перемога на обласному «Шкіряному м’ячі», чемпіонство в обласній першості з футзалу, численні успіхи на обласних і районних турнірах – підопічні Кириленка проявили себе на всіх рівнях. А їхній тренер весь цей час був для них зразком для наслідування – як у ставленні до футболу та роботи, так і в різносторонності інтересів. Адже він не лише футбольний тренер: коли треба, готовий допомогти на полі – ветеранській «команді молодості нашої», а ще в районних змаганнях відомий як арбітр, готовий з однаковим ставленням відпрацювати і фінальний матч, і пересічний календарний.

«Рідкісного тріумфу на обласній змагальній арені досягли юні футболісти з Пісківського навчально-виховного об’єднання, – писали в 2018 році фахівці Київської обласної федерації футболу. – Дванадцятирічні школярі з Пісківки виграли складну фінальну групу в ровесників з Білоцерківської ЗОШ №17 і Калинівської ЗОШ №1, команда якої в Іванковичах Васильківського району виступала в ролі господаря. А в стиковому матчі за першість підопічні Олександра Кириленка взяли гору над основними фаворитами змагань із Щасливського НВК – 3:2». У 2019 році підопічні Олександра Васильовича стали чемпіонами Київщини з футзалу. Солідні досягнення, які залишаться в історії. Але головне – тренер Кириленко за матчами та кубками не забуває про людину, про особистість. Недарма зараз у складі ФК «Бородянка» став призером обласної першості Артур Юрасов – один із вихованців дитячого тренера О.В.Кириленка. А ще більші успіхи, віримо, будуть в наступних поколінь його нинішніх підопічних, уже в ДЮСШ відділу освіти Бородянської ОТГ.

О.В.Кириленко – наш ювіляр – зустрічає полудень віку в розцвіті творчих сил і з низкою гарних задумів у футболі. Тож хай все вдасться, Олександре Васильовичу!